Педагогічна модель досвіду

РОЗДІЛ 2.  ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ДОСВІДУ

2.1. Аналіз власного практичного досвіду

Творчість дозволяє людині реалізовувати свій фізичний та духовний потенціал, швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та змінювати його. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути та   удосконалити  свої здібності до творчого рівня. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури є впровадження  інноваційних  технологій  навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості та досягненню успіху.  (Додаток 5)  

 З метою розвитку творчої діяльності використовую такі підходи:

·        оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень; 

·        створення найсприятливіших умов для творчості. 

 Враховуючи специфічну природу творчості, свою роботу здійснюю у двох напрямках:

·        виявлення творчих здібностей учнів;

·        створення нестандартних ситуацій з метою активізації та розвитку творчих здібностей.

Часто у роботі вчителі-словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її мінусів, не враховуючи індивідуальних особливостей своїх учнів, їх готовності до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів  і не  задовольняє вчителя  нововведеннями.  Вважаю, що сучасному педагогові необхідно обрати те зернятко, що дасть найефективніші результати.

Поруч із традиційними технологіями  у своїй педагогічній практиці використовую сучасні технології навчання:

·        особистісно зорієнтованого;

·        інтерактивного;

·        інформаційно – комунікаційного.

Упроваджуючи особистісно зорієнтоване навчання, вчитель дбає,  перш за все,  про розвиток особистості. У центрі уваги цього типу навчання - розвиток особистісно-смислової сфери учнів, ознакою якої є ставлення школярів до дійсності.  Учень - суб’єкт не тільки навчання, а й життя. А визначальним принципом побудови навчання,  за І. Якиманською [17], є принцип розвивальної допомоги. Суть його полягає у пробудженні власних сил учня, його активності, що спонукає школяра до вибору змісту, цілей, методів роботи. Завдання вчителя - стимулювати самостійну діяльність школяра, яка розглядається як індивідуально значуща для кожного учня і здійснюється на основі власного досвіду.

Отже, особистісно зорієнтоване навчання програмує народження думки у процесі педагогічної співпраці, де учень стає на шлях свободи пізнання, дослідницького навчання, а вчитель опановує способи розвивальної допомоги, педагогічної підтримки.

 Серед багатьох методів роботи з технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів.        (Додаток 6) 

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається перехід  від традиційної форми уроку  до  особистісно зорієнтованого навчання, що надає свободу  у виборі теми, методів, форм роботи. Школярі  усвідомлюють велику відповідальність. Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Так, протягом трьох років   ними було створено  ряд проектів:  «Країна фразеологізмів», «Джерела усної народної творчості» (5 клас), «Цікаве про дієслово», «Календарно-обрядова поезія»(6 клас),  « Будуємо розповідь про  працю наших батьків», «Зовнішній вигляд сучасної людини», «Пишемо замітки до стінгазети»(7 клас),  «Односкладні речення», « Образ Прометея в українській та світовій літературі»(8 клас), «Особливості складних речень», «Подорож у країну Розділових знаків», « Жіночі образи в творах Шевченка»(9кла); у 10–11 класах були створені проекти у вигляді узагальнюючих схем, мультимедійних презентацій, буклетів з української мови та літератури для підготовки до ЗНО.

Визначальним в організації дослідницького навчання  є  не лише розвиток самосвідомості особистості, її саморегуляція, але  й  лінгвістичний матеріал, що  розглядається як засіб і  умова розвитку мислення, творчих здібностей учнів, формування комунікативної компетенції, виховання на засадах гуманізму, демократії, патріотизму. Для досягнення цих освітніх цілей процес пізнання рідної мови і мовлення має бути організований як дослідження, експеримент, а не як спосіб передачі педагогом готових знань, умінь, навичок. Первинним має стати не вивчення мовного матеріалу, а організація словесної творчості через різні форми і методи проектної діяльності. Пропоную учням середньої ланки створити  такі проекти : «Ми – поети», «Ми – казкарі»,  «Ми – лінгвісти»,  «Ми - фольклористи», «Ми – козачата». Старшокласники обирають теми для довгострокових проектів, наприклад:  «Жіноча доля в ранніх творах Тараса Шевченка», «Тарас Шевченко – геніальний син України», «Тіні забутих предків – шедевр світового кіномистецтва», «Написання апострофа в українських словах і словах іншомовного походження» та ін.

Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури є важливим чинником особистісно зорієнтованого розвиваючого навчання.    (Додаток 7) Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які найоптимальніші в кожній окремій ситуації.

Уроки української мови та літератури, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів,  умінню  вислухати думку іншого, зробити висновки, аргументувати свою точку зору. Тому на своїх уроках активно застосовую групову навчальну діяльність – модель організації навчання в малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою. У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Найчастіше парну і групову форми роботи  я використовую  на етапі застосування набутих знань. Тому клас поділяю на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Урок має бути ефективним, оптимальним за структурою.

Отже, одне з правил педагога: намагатись ввести дидактичне завдання у коло інтересів того, хто навчається.  Для цього необхідно добре знати бажання, вікові особливості  учнів у цілому і кожного окремо. На сучасних уроках літератури повинні переважати колективні форми роботи. Ще Л. Виготський твердив, що в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно.

Впровадження прийомів і методів інтерактивної технології навчання залежить від теми, етапу уроку. Відповідно до  цього обираються  форми роботи: кооперативна,  індивідуальна, групова.  Наприклад, метод «Мікрофон» використовую найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності та рефлексії. Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку, виходячи з теми, або чому навчилися, що було найцікавішим чи найскладнішим на уроці. 

«Незакінчені речення» –  цей метод часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлювання власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає можливість учням долати стереотипи, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо.

«Асоціативний кущ» – цей метод особливо вдається на уроках  розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так,  у 5 класі під час вивчення казки І.Франка «Фарбований Лис», учні «одягають» головного героя в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ.

«Мозковий штурм» – метод колективного обговорення, що широко використовується для вироблення  кількох рішень конкретної проблеми, спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета  «мозкового штурму» полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо вирішення проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

 «Ажурна пилка» – цей метод використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Тому він є ефективним і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Це заохочує учнів допомагати одне одному вчитися, навчаючи.

«Вироби особисту позицію» – це метод  корисний під час проведення дискусії стосовно суперечливої теми.

Дискусія  дає чудову нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з приводу суперечливого питання. Для того, щоб розмова була відвертою, необхідно створити атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому в класі бажано виробити правила культури ведення дискусії. При  її  проведенні   використовую   роботу в парах,  кожна з яких  обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію.

«Коло ідей» – цей метод залучає всіх учнів до дискусії. Він добре спрацьовує, коли ставлять запитання або виступають доповідачі від малих груп.

«Метод прес»  слід використовувати тоді, коли виникають суперечливі питання та під час проведення вправ, у яких треба обрати відповідну  позицію з обговорюваної теми.

«Акваріум» – форма діяльності учнів ефективна для розвитку спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Застосовую її при умові,  коли діти  мають певні навички групової роботи.

         Для обдарованих дітей мною розроблено ряд індивідуальних завдань, які допомагають їм краще підготуватися до олімпіади з української мови і літератури,  Міжнародного конкурсу з української мови імені П.Яцика. Застосовуючи  інтерактивне  навчання, вчитель досягає  тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати навчання. Важливим є те, що, впроваджуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури,  вчу  дітей бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

  Аналіз навчальних досягнень учнів  засвідчив позитивні зміни в  якості їхніх  знань. (Додаток 8)

Вважаю, що оновлення змісту сучасної освіти, структури, методів, організаційних форм навчання української мови та літератури за допомогою комп’ютерних технологій спрямоване на створення оптимальних умов для покращення ефективності навчально-виховного процесу. ( Додаток 9)

Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури призначено для того, щоб полегшити усвідомлене, отримати неформальні сталі знання учнями, зробити цей процес творчим, цікавим, яскравим, щоб  на основі сформованого інтересу закласти підвалини потреби в самоосвіті, самовдосконаленні в подальшому житті. З метою підвищення  пізнавального інтересу учнів до вивчення предмета, кращого його опанування школярами, враховуючи матеріальне оснащення кабінету, ефективними в моїй роботі є такі технології:

·         комп’ютерних ігрових програм;

·         тестових комп’ютерних навчальних  програм;

·         комп’ютерних  презентацій;

·         творчих завдань на основі інформаційних технологій.

 Особливістю  вивчення  мови та літератури для учнів середньої ланки  є те,  що діти цього  віку великою мірою сприймають життя як гру.  Тому уроки з використанням  елементів  казки, гри в такому віці є надзвичайно ефективними. Пропоную дітям перегляд фрагменту твору, потім ставлю перед ними завдання   порівняти побачене  з текстом підручника, самостійно придумати  свій варіант кінцівки твору.  Це дає можливість вільно  висловлюватись, розвивати  навички логічного мислення, творчого  злету думки.

На уроках із застосуванням комп’ютерних дидактичних ігор знаходять втілення такі елементи, як загадки, ребуси, міні-презентації, відео та аудіо записи. 

Оцінювання засвоєних знань є суттєвим чинником у формуванні особистості, а контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів  - обов’язкова складова навчального процесу.  Контроль досягнень учнів, що відбувається протягом навчального року, спрямований на виявлення рівня знань, умінь, навичок і сприяє розкриттю причин слабкого засвоєння матеріалу, дає змогу своєчасно вжити потрібні заходи для корекції знань та ліквідації в них прогалин. Із різних форм контролю найбільш незалежним є комп’ютерне тестування, так як  воно не відображає  суб’єктивного ставлення вчителя до учня і є  найбільш об’єктивним.

У своїй роботі на уроках  української мови та літератури  застосовую  тестові комп’ютерні програми, які можна  використовувати під час проведення контролю та корекції  знань учнів. Це різнорівневі  комплексні завдання, що поєднують у собі репродуктивні і творчі елементи.

З  метою якісної підготовки до ЗНО у старших класах проводжу поточне і підсумкове тестування з тем, а також  використовую електронну програму із серії «Готуємось до зовнішнього оцінювання. Українська мова та література». Ці електронні посібники стають у нагоді і на додаткових заняттях в 11-х класах для якісної підготовки до ЗНО.

Комп’ютерна презентація – це авторське учнівське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії, яка, до речі, може бути абсолютно різною: від молодших до старших школярів, від однокласників до представників інших шкіл. Комп’ютер дає можливість для пошуку інформації в мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати та  естетично оформлювати сторінки, застосовувати ефекти анімації. Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації, що і є завданням  інформаційно-проектної технології, – через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблеми чи низки проблем на основі певної суми знань, показати їх практичне застосування.    Наприклад, під час вивчення великих епічних творів доцільно запропонувати учням самостійно заповнити таблиці, що містять проблемні питання та алгоритми їх вирішення. Завдання творчого рівня передбачають написання листів головним героям творів, підбір прикладів з історії, життя. Це допомагає старшокласникам якісно підготуватися до написання власного висловлювання під час ЗНО.

Творчі завдання на основі застосування інформаційно-комунікаційних  технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення діяльнісних компетенцій  і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок. Учні охоче виконують такі завдання, що  надають  можливість їм виявити творчу індивідуальність.

  Зрозуміло, що уроки з використанням інформаційно-комунікаційних  технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програмами для створення презентацій та  для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки, різноманітних роликів.  У своїй роботі використовую власні мультимедійні технології, учнівські проекти, ресурси Інтернету, матеріали,  розроблені методистами та вчителями-практиками. Застосовую також перегляди фільмів або їх фрагментів за прочитаними програмовими текстами, записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури.     

Отже, використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу, сприяє розвитку творчих здібностей.